понеділок, 19 жовтня 2015 р.

система живлення дизельних двигунів будова

ТЕМА: Система живлення дизельних двигунів

ПЛАН
1 Загальна будова призначення системи живлення дизельних двигунів
2 Принцип роботи системи живлення дизельних двигунів

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Загальна будова призначення системи живлення дизельних двигунів 
Система живлення дизелів призначена для  створювання високого тиску впорскування палива в циліндрі, дозування порції палива відповідно до навантаження дизеля, подачі його в певний момент, протягом заданого проміжку часу і з певною інтенсивністю, розпилювання й рівномірно розподілу палива по об'єму камери згоряння, надійної фільтраціх палива.
До системи живлення дизелів входять: паливний бак, фільтри грубої та тонкої очистки палива, паливопроводи, паливний насос високого тиску, всережимний регулятор частоти обертання, автоматична муфта випередження впорскування палива, форсунки, підкачувальні насоси. Паливнопідкачувальний насос засмоктує паливо з бака крізь фільтри грубої й тонкої очистки. Паливопроводами паливо надходить до насосу високого тиску. Відповідно до порядку роботи циліндрів дизеля насос подає паливо паливопроводами високого тиску до форсунок. Форсунки розпиляють і впорскують паливо в камери згоряння.
Паливопідкачувальний насос подає до насоса більше палива, ніж потрібно для роботи дизеля, надлишкове паливо, а з ним і повітря, що потрапило до системи, дренажними паливопроводами відводяться з насоса і фільтра тонкої очистки назад у паливний бак.
Суміш в дизельних двигунах утворюється в циліндрі за дуже короткий час (0.001 сек). Запалювання суміші відбувається за рахунок стисненого повітря, що знаходиться в циліндрі і при стисканні підігрівається до високої температури якої достатньо для самозапалювання суміші.




Рисунок 2.13 – Схема системи живлення дизеля КамАЗ – 740
1 – паливний бак; 2, 5, 7, 8, 11, 13, 15, 17, 19-21 – паливо-проводи;
3 – трійник; 4, 18 – фільтри відповідно грубої й тонкої очистки палива;
6 – форсунка; 9 – ручний підкачувальний насос; 10 - паливопідкачувальний насос; 12 – паливний насос високого тиску; 14 – електромагнітний клапан; 16 – факельна свічка. 



Рисунок 2.14 – Схема роботи секції паливного насоса високого тиску
а – всмоктування палива; б – подавання палива; в – кінець подавання;
1, 2 – відповідно відсічне й впускне вікна; 3 – осьова просвердлина в плунжері;
4 – нагнітальний клапан; 5 – скісна кромка плунжера








Рисунок 2.15 – Форсунка дизеля КамАЗ – 740
1 – корпус розпилювача; 2 – гайка розпилювача; 3 – проставка;
4 –  установочні штифти; 5 – штанга; 6 – корпус форсунки; 7 – ущільнювальне кільце; 8 – штуцер; 9 – фільтр; 10 – ущільнювальна втулка; 11,12 – регулювальні шайби; 13 – пружина; 14 – голка розпилювача

2 Принцип роботи системи живлення дизельних двигунів
Паливопроводами низького тиску 2, 7, 11, 13 паливо надходить до насоса високого тиску 12, який розміщено між рядами циліндрів. Відповідно до порядку роботи циліндрів дизеля насос 12 подає пали­во паливопроводами 8 високого тиску до форсунок б, розташованих у головках циліндрів. Форсунки розпилюють і впорскують паливо в камери згоряння. Паливопідкачувальний насос 10подає до насоса 12 більше палива, ніж потрібно для роботи дизеля, тому надлишкове паливо, а з ним і повітря, що потрапило до системи, дренажними па­ливопроводами 17 і 20 відводяться з насоса 12 і фільтра тонкої очист­ки 18 назад у паливний бак. Паливо, що просочилося крізь зазор між корпусом розпилювача та голкою форсунки, зливається в бак пали­вопроводами 5, 15, і 21.
Паливний бак автомобіля КамАЗ місткістю 125, 170 або 250 л має заливну горловину, яку обладнано висувною трубою із сітчастим фільтром. Горловина закривається герметичною кришкою. В нижній частині бака є кран для зливання відстою. Рівень палива можна контролювати за покажчиком, сигнали до якого надходять від рео­статного датчика, розташованого в баці.
Атмосферне повітря треба очистити від пилу, щоб зменшити спрацьовування тертьових деталей, і рівномір­но розподілити за циліндрами. Повітря крізь сітки ковпака 5 (рис. 10) надходить у трубу 4 пові­трозабірника, а потім — у повітряний фільтр. Проходячи інерційну решітку 3 й різко змінюючи напрям свого руху, повітря спочатку звільняється від великих частинок пилу, які під дією сил інерції й розрідження викидаються в атмосферу ежектором 6. Потім дрібніші частинки пилу затримуються в картонному фільтрувальному елемен­ті 2. Очищене повітря трубопроводами надходить у циліндри 7ди­зеля.
 Повітряний фільтр автомобілів КамАЗ установлено позаду кабіни й обладнано змінним картонним елементом 9. Повітря надходить у фільтр вхідним патрубком. Усередині корпусу 3 розмі­щуються інерційна решітка" та пилозбірна порожнина, що сполу­чається з патрубками відсмоктування пилу. До патрубка 8 приєднано трубку, що веде до ежектора, встановленого у вихідній трубі глушни­ка. Для контролю за роботою повітряного фільтра на лівому впуск­ному трубопроводі встановлено індикатор запиленості, який у разі збільшення розрідження у впускних трубопроводах сигналізує опус­канням червоного сигнального прапорця про необхідність проми­вання або заміни картонного фільтрувального елемента. 

Рисунок 2.16 – Схема системи фільтрування повітря дизеля КамАЗ – 740
1 – корпус повітряного фільтра; 2 – картонний фільтрувальний елемент;
3 – інерційна решітка; 4 – труба повітрозабірника; 5 – ковпак; 6 – ежектор;
7 – циліндр;

Для збільшення літрової потужності дизелів у деяких із них застосовують так зване наддування, тобто подачу в циліндри повітря на такті впускання під тиском, що створюється нагнітачем (компресором). При цьому кількість повітря, яке надходить у ци­ліндри, збільшується, що дає змогу спалювати в них більше палива й таким чином підвищувати потужність дизеля.


УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ:

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
1 Вивчити й конспектувати необхідний матеріал з [3] c.87-94  [7] c.103-117, [9] c.76-87

ВИКЛАДАЧ – Колот П.Д.

ТЕМА: Система живлення дизельних двигунів

МЕТА:  
навчальна: вивчити загальну будову  та принцип роботи системи живлення дизельних двигунів
розвиваюча:  розширити знаня матеріалу для різних моделей автомобілів
виховна: виховати повагу та розуміння важливості знань вивченого матеріалу  

ОБЛАДНАННЯ: схеми, плакати, макети, стенд.

ПЛАН
1 Загальна будова призначення системи живлення дизельних двигунів
2 Принцип роботи системи живлення дизельних двигунів

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Загальна будова призначення системи живлення дизельних двигунів 
Система живлення дизелів має відповідати таким вимогам:
-        створювати високий тиск впорскування палива в циліндрі;
-        дозувати порції палива відповідно до навантаження дизеля;
-        впорскувати паливо в камеру згоряння в певний момент, протягом заданого проміжку часу і з певною інтенсивністю;
-        добре розпилювати й рівномірно розподіляти паливо по об'єму камери згоряння;
-        забезпечувати початок впорскування й порції палива, що подаються насосом, однаковими в усіх циліндрах;
-        надійно фільтрувати паливо перед його надходженням у насоси й форсунки.
До системи живлення дизелів входять: паливний бак, фільтри грубої та тонкої очистки палива, паливопроводи, паливний насос високого тиску, всережимний регулятор частоти обертання, автоматична муфта випередження впорскування палива, форсунки, підкачувальні насоси. Паливнопідкачувальний насос засмоктує паливо з бака крізь фільтри грубої й тонкої очистки. Паливопроводами паливо надходить до насосу високого тиску. Відповідно до порядку роботи циліндрів дизеля насос подає паливо паливопроводами високого тиску до форсунок. Форсунки розпиляють і впорскують паливо в камери згоряння.
Паливопідкачувальний насос подає до насоса більше палива, ніж потрібно для роботи дизеля, надлишкове паливо, а з ним і повітря, що потрапило до системи, дренажними паливопроводами відводяться з насоса і фільтра тонкої очистки назад у паливний бак.
Суміш в дизельних двигунах утворюється в циліндрі за дуже короткий час (0.001 сек). Запалювання суміші відбувається за рахунок стисненого повітря, що знаходиться в циліндрі і при стисканні підігрівається до високої температури якої достатньо для самозапалювання суміші.



Рисунок 2.13 – Схема системи живлення дизеля КамАЗ – 740
1 – паливний бак; 2, 5, 7, 8, 11, 13, 15, 17, 19-21 – паливо-проводи;
3 – трійник; 4, 18 – фільтри відповідно грубої й тонкої очистки палива;
6 – форсунка; 9 – ручний підкачувальний насос; 10 - паливопідкачувальний насос; 12 – паливний насос високого тиску; 14 – електромагнітний клапан; 16 – факельна свічка. 




Рисунок 2.14 – Схема роботи секції паливного насоса високого тиску
а – всмоктування палива; б – подавання палива; в – кінець подавання;
1, 2 – відповідно відсічне й впускне вікна; 3 – осьова просвердлина в плунжері;
4 – нагнітальний клапан; 5 – скісна кромка плунжера


Рисунок 2.15 – Форсунка дизеля КамАЗ – 740
1 – корпус розпилювача; 2 – гайка розпилювача; 3 – проставка;
4 –  установочні штифти; 5 – штанга; 6 – корпус форсунки; 7 – ущільнювальне кільце; 8 – штуцер; 9 – фільтр; 10 – ущільнювальна втулка; 11,12 – регулювальні шайби; 13 – пружина; 14 – голка розпилювача

2 Принцип роботи системи живлення дизельних двигунів
Паливопроводами низького тиску 2, 7, 11, 13 паливо надходить до насоса високого тиску 12, який розміщено між рядами циліндрів. Відповідно до порядку роботи циліндрів дизеля насос 12 подає пали­во паливопроводами 8 високого тиску до форсунок б, розташованих у головках циліндрів. Форсунки розпилюють і впорскують паливо в камери згоряння. Паливопідкачувальний насос 10подає до насоса 12 більше палива, ніж потрібно для роботи дизеля, тому надлишкове паливо, а з ним і повітря, що потрапило до системи, дренажними па­ливопроводами 17 і 20 відводяться з насоса 12 і фільтра тонкої очист­ки 18 назад у паливний бак. Паливо, що просочилося крізь зазор між корпусом розпилювача та голкою форсунки, зливається в бак пали­вопроводами 5, 15, і 21.
Паливний бак автомобіля КамАЗ місткістю 125, 170 або 250 л має заливну горловину, яку обладнано висувною трубою із сітчастим фільтром. Горловина закривається герметичною кришкою. В нижній частині бака є кран для зливання відстою. Рівень палива можна контролювати за покажчиком, сигнали до якого надходять від рео­статного датчика, розташованого в баці.
Атмосферне повітря треба очистити від пилу, щоб зменшити спрацьовування тертьових деталей, і рівномір­но розподілити за циліндрами. Повітря крізь сітки ковпака 5 (рис. 10) надходить у трубу 4 пові­трозабірника, а потім — у повітряний фільтр. Проходячи інерційну решітку 3 й різко змінюючи напрям свого руху, повітря спочатку звільняється від великих частинок пилу, які під дією сил інерції й розрідження викидаються в атмосферу ежектором 6. Потім дрібніші частинки пилу затримуються в картонному фільтрувальному елемен­ті 2. Очищене повітря трубопроводами надходить у циліндри 7ди­зеля.
 Повітряний фільтр автомобілів КамАЗ установлено позаду кабіни й обладнано змінним картонним елементом 9. Повітря надходить у фільтр вхідним патрубком. Усередині корпусу 3 розмі­щуються інерційна решітка" та пилозбірна порожнина, що сполу­чається з патрубками відсмоктування пилу. До патрубка 8 приєднано трубку, що веде до ежектора, встановленого у вихідній трубі глушни­ка. Для контролю за роботою повітряного фільтра на лівому впуск­ному трубопроводі встановлено індикатор запиленості, який у разі збільшення розрідження у впускних трубопроводах сигналізує опус­канням червоного сигнального прапорця про необхідність проми­вання або заміни картонного фільтрувального елемента. 

Рисунок 2.16 – Схема системи фільтрування повітря дизеля КамАЗ – 740
1 – корпус повітряного фільтра; 2 – картонний фільтрувальний елемент;
3 – інерційна решітка; 4 – труба повітрозабірника; 5 – ковпак; 6 – ежектор;
7 – циліндр;

Для збільшення літрової потужності дизелів у деяких із них застосовують так зване наддування, тобто подачу в циліндри повітря на такті впускання під тиском, що створюється нагнітачем (компресором). При цьому кількість повітря, яке надходить у ци­ліндри, збільшується, що дає змогу спалювати в них більше палива й таким чином підвищувати потужність дизеля.

Немає коментарів:

Дописати коментар